Коригування митної вартості для імпортера означає додаткові митні платежі, затримку товару та збільшення собівартості поставки.
Але рішення митниці про коригування митної вартості не означає, що визначену нею ціну потрібно беззастережно прийняти.
У таких спорах головне питання: чи мала митниця достатні підстави не визнавати контрактну ціну товару та переходити до іншого методу визначення митної вартості?
Кейс із нашої практики
Клієнт імпортував в Україну партію товару. Митну вартість було заявлено за основним методом — за ціною договору. Однак митниця її не визнала та визначила вартість за резервним методом, що призвело до збільшення митних платежів.
У таких ситуаціях ми аналізуємо не лише документи імпортера, а й саме рішення митниці:
- які сумніви виникли щодо заявленої вартості;
- чи були вони належно обґрунтовані;
- які додаткові документи вимагала митниця;
- чому було відмовлено у застосуванні першого методу;
- на підставі яких даних визначено нову вартість;
- чи правильно застосовано резервний метод.
Недостатньо просто зазначити, що «митниця має іншу цінову інформацію». Рішення про коригування повинно містити конкретне обґрунтування причин невизнання заявленої вартості та розрахунку скоригованої ціни.
Як забрати товар і не зупиняти роботу
Оскарження рішення не обов’язково означає, що товар потрібно залишати на митному терміналі.
Якщо імпортер не погоджується з коригуванням, товар може бути випущений у вільний обіг:
- митні платежі сплачуються виходячи із заявленої декларантом вартості;
- на різницю між цією сумою та сумою, визначеною митницею, надається забезпечення сплати митних платежів.
Це дозволяє отримати товар і продовжувати господарську діяльність, паралельно оскаржуючи рішення митниці.
Після випуску товару декларант має 80 днів для подання додаткових документів на підтвердження заявленої митної вартості.
Які документи мають значення
Основне завдання — показати логічний та документально підтверджений ланцюг: контракт → ціна → поставка → оплата → транспортні витрати → митна вартість.
Залежно від конкретної поставки доказами можуть бути: зовнішньоекономічний контракт та специфікації; інвойси; банківські документи та SWIFT-повідомлення; CMR, коносаменти та інші транспортні документи; документи щодо страхування й перевезення; експортна декларація країни відправлення; прайс-листи виробника; листування з постачальником; документи щодо знижок та особливих умов продажу.
При цьому важлива не кількість документів, а відсутність суперечностей між ними.
Чому ціна іншого імпортера ще нічого не доводить
На практиці митниця нерідко посилається на митну вартість аналогічного товару з інших декларацій. Але однакова назва або код товару ще не означає однакову комерційну операцію.
На ціну можуть впливати: обсяг партії; виробник; країна походження; умови поставки; передоплата; знижки; довгострокові відносини з постачальником; транспортні витрати; характеристики товару.
Тому потрібно перевіряти, чи справді операція, яку митниця взяла для порівняння, є співставною з вашою поставкою.
Адміністративне чи судове оскарження
Після аналізу РКМВ та документів поставки обирається спосіб захисту. Рішення митниці можна оскаржувати:
- адміністративно — до митного органу вищого рівня;
- у судовому порядку — шляхом подання позову до адміністративного суду.
Обирати спосіб оскарження краще одразу після отримання рішення, оскільки для адміністративного та судового порядку діють різні процесуальні строки.
Що було ключовим у нашому кейсі
Правова позиція будувалася не лише на тому, що контрактна ціна була реальною. Необхідно було:
- підтвердити економічну та документальну обґрунтованість ціни;
- перевірити підстави відмови від першого методу;
- проаналізувати законність переходу до резервного методу;
- перевірити документи поставки на наявність суперечностей;
- сформувати доказову базу до початку судового спору.
Саме такий підхід дозволяє оцінити перспективи справи ще до подання позову. Як результат, у нашій практиці понад 10 успішних судових оскаржень рішень про коригування митної вартості.
Що робити після отримання РКМВ
Якщо митниця скоригувала митну вартість, варто одразу зібрати: РКМВ, картку відмови, митну декларацію, контракт, інвойси, платіжні та транспортні документи, а також переписку з митницею.
Після їх аналізу можна визначити:
- чи були сумніви митниці обґрунтованими;
- чи правильно вона витребовувала додаткові документи;
- чи законно відмовилася від першого методу;
- чи належно обґрунтована скоригована вартість;
- чи доцільно подавати додаткові документи;
- який спосіб оскарження буде ефективнішим.
Коригування митної вартості варто починати з аналізу рішення, а не з шаблонного позову. Завдання адвоката у такій справі — знайти слабкі місця в рішенні митниці та сформувати доказову базу, яка підтверджує заявлену бізнесом вартість товару.
Адвокатське бюро «Вікторії Сікори» супроводжує спори щодо коригування митної вартості: аналіз РКМВ і картки відмови, перевірка зовнішньоекономічних документів, формування правової позиції та представництво інтересів бізнесу під час адміністративного і судового оскарження.